A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Чемеровецька селищна рада - об'єднана територіальна громада
Хмельницька область, Чемеровецький район

Історія села Андріївка

Село Андріївка Чемеровецького району Хмельницької області знаходиться на Подільській височині на правій притоці річки Жванчик. Через село протікає річка Вільха. Від  районного центру до села 8 кілометрів. Підпорядковується Андріївській сільській раді. Межує із селами: Вишневе -2 км., Бережанка - 5км., Летава- 6км., Шидлівці – 6км., Кугаївці - 4 км.

Загальна площа території сільської ради  – 1513 га., площа  населеного пункту – 143 га.

Село  Андріївка  було засноване в ХVІІІ ст. Назва його походить від імені графа Андрія Лабенецького, якому належало більше 100 селянських родин на території села.

     Красиве село Андріївка лежить на рівнині через яку протікає маленька річечка Вільха. Пройшовши шлях у 13 км., вона впадає у річку Жванчик. Витік її починається з невеличкого джерела у заростях  вільхи – звідки і пішла назва.  У наукових джерелах  річка носить назву Андріївчанка. Через річку побудовано три мости. Один із них «мурований»:  так  називають його люди, бо він був вимурований з добротного каменю в 1938 році .  Другий міст "гончарів" – тому   що    біля   нього    проживає   сім"я   коваля Гончарова.  Третій   міст   "панський",   який  з'єднував дві   вулиці   і  проходив   біля    панського  маєтку.  Під час війни, німці відступаючи, зірвали його.

Від заснування до 1831 року все  село належало графу Адрію Лабенецькому. До наших днів дійшла  така  легенда  про засновника села.

  Давним-давно у мальовничому  куточку Подільської землі  серед зелених  лугів, на березі річки Вільха розкинувся обсаджений  вербами невеликий хутір заможного селянина  Вареника. І була у нього красуня донька. Слава про її красу  линула  краєм. Багато хлопців старались завоювати  серце дівчини. Але безуспішно.

Одного разу  приїхав до хутора пан Андрій, закохався і вже не зміг залишити  цієї  землі. Згодом,  неподалік  хутора,  виріс  чудовий  панський будинок  на  березі озерка –ставка. Навколо будинку  зазеленів кронами молодий сад.  Тут все  поселялося більше   і   більше селян.   Від    імені    пана     село    отримало назву   Андріївка.    Та     вередлива    Красуня не   захотіла     стати   господинею    в  новому , панському    будинку.  

Однієї    літньої    грозової    ночі    яскравим полум’ям    спалахнули     Вареникові    клуні, а  від них   і   всі   інші     будівлі.    Поки   із   села до   хутора     добігли    люди –  застали    тільки згарище.  Вареник   із   своєю    сім¢єю   загинув, рятуючи   добро.     І   до  нині    жителі села Андріївка звуть те місце «вареникові   лози». 

А в 1831 році частина маєтку була конфіскована, за участь одного із його синів у   польському     повстанні.  

Володіння переходить до дворянина  Лабенецького-Дуніна, якому  належить 232 десятин   землі  і 15  десятин   лісу.

 На    кінець   XIX ст.   в   селі   існувала селянська     община    із   101     двору,   якій належало    118    десятин    землі.   Решта    439 десятин належала поміщику    Базюку. На   1897    рік    чисельність    населення   становило 606    чоловік.       

Жителі      села   приймали   активну участь в революції 1905 – 1907 років та у першій світовій війні.

Під час революції була спроба  селяни розгромили поміщицький маєток. Основною  вимогою їх було розподіл поміщицької землі серед селян. Поміщик при допомозі солдат придушив ці виступи.

В 1917 році селяни і солдати розбили в селі Бережанка спиртзавод нашого поміщика. Розгром заводу був початком розгрому поміщицьких помість в нашій окрузі. Вночі втік управляючий поміщика Базюка і можна було брати все з поміщицької садиби. За три дні люди рознесли все майно Базюка. Залишився тільки будинок поміщика і будинок управляючого.

З  приходом більшовиків до влади в жовтні 1917 року на Україні розгортається громадянська війна і Поділля було окуповане військами німецьких інтервентів. В селі знаходився невеличкий німецький гарнізон, який займався збором від населення продподатків для німецької армії.

Через       територію      села    проходили  війська     учасників       громадянської    війни.  Це була і   Польська    армія,    війська   Петлюри   і   Червона Армія.  Остаточно     влада     закріпилась   за  Радами в 1920   році.

В    кінці    20-х    років,    коли  розпочалось колгоспне   будівництво,   на   селі   з   ініціативи бідних селян була утворена    артіль,   на базі    якої    1930     року     був    утворений колгосп  ім. Літвінова.

У   1933  році     по   всій   Україні   прокотився     голод,    який   зачепив   і   Андріївку. Але  в    порівнянні    з    іншими    регіонами  близькість     села   до    кордону   з   Польщею врятувало його  жителів    від    жахливих   наслідків   голоду. Селяни    ходили    за    кордон    і    обмінювали речі на   продукти   харчування.

В  1937 - 1938  роках    селом     пройшла лавина    репресій,    яка    базувалась     на  боротьбі з    антирадянськими     елементами,   репресовано   було   33    чоловіки.

В   довоєнний   час   на   території    села функціонувала     чотирьохкласна     початкова   школа, яка    розміщувалась   у   бувшому    поміщицькому  маєтку.    В   ній    навчалось    40   учнів.  В   1940    році    на  її   базі      була утворена     семирічна   школа.

З   початком Другої  світової    війни наше    село     було  окуповане    німецько-фашистськими загарбниками.    Багато   жителів     села    були мобілізовані    в   Червону   Армію,    частина   боролась з   фашистами     в   партизанських  загонах. З    села     також    було    забрано   в   1942 році на примусові   роботи   в   Німеччину біля 40   чоловік.    Під   час     окупації    загинуло 21  чоловік  цивільного     населення.

Село    було    звільнено   Червоною    Армією в   березні   1944  року.   За   визволення    села загинуло   понад   330   чоловік  66   односельчан не   повернулися    з   фронту.     Багатьох     було  нагороджено    орденами   і   медалями.    Серед них   є   Антон   Петрович   Бринський   - Герой Радянського Союзу,    командир    партизанських    з'єднань   в період Великої Вітчизняної війни

В   повоєнний   час відновлювалось господарство.   З 1944 по 1950 роки в селі був утворений колгосп ім. Літвінова. Сюди входило тільки одне село Андріївка. В період укрупнення господарств  (1950рік) наше господарство було приєднане до Кугаєвецького і стало носити назву колгосп ім.Дзержинського.

З 1957 по 1976 роки колгосп  носить назву «40-річчя Жовтня» і існує як окреме господарство с.Андріївка. В 1976-1988 роках господарство входить до складу колгоспу ім.Дзержинського, куди входять села Ку гаївці, Андріївка  і  Бєрежанка з   центром  в  с. Кугаївці. Основний   напрямок     роботи    господарства: вирощування великої    рогатої    худоби,  свиней,   птиці, технічних, бобових   і   злакових     культур.

За   ініціативи     трудівників   села   в 1988 році  на території села Андріївка був утворений окремий колгосп «70-річчя Жовтня»,  очолюваний Шутяком Іваном  Олександровичем.

Продовжувачем  розпочатих   справ по  благоустрою  соціально-культурному життю   села з 1990  року став депутат 2-ох скликань до обласної ради  Войтов Володимир Панасович. 

За показниками рослинництва, тваринництва, соціально-культурного    розвитку    села    господарство  стало одним   із   кращих в районі і  області. В 1997  році  господарство   очолюване    Войтовим В.П. рішенням    загальних   зборів   пайовиків, перейменоване   в   колективне   господарство пайовиків «70-річчя Жовтня». З 2000 року рішенням загальних зборів від 28 січня 2000 року господарство носить назву сільськогосподарський кооператив-агрофірма «Ювілейна».  З  2007 року на  території   сільської  ради  функціонує  ТОВ «Промінь Галичина».

До жовтня 1991 року в результаті роз’єднання Кугаєвецької сільської ради в селі Андріївка була утворена окрема сільська рада, яка  про функціонувала  25  років  і з  27 грудня 2016 року село  приєдналось  до складу  об’єднаної  територіальної  громади  із  центром  у смт.Чемерівці.

Окрасою     села    є   дійсно  витвір архітектури – дві   релігійні   споруди:   Українська   православна   церква    Андрія   Первозванного  та Римокатолицький     костьол   «Серце   Ісуса».  Культові  споруди побудовані    за   кошти   прихожан    і  сільськогосподарського  кооперативу-агрофірма   "Ювілейна". Особливо  людно тут під час свят  та обрядових дійств.

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь