A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Чемеровецька селищна рада - об'єднана територіальна громада
Хмельницька область, Чемеровецький район

Історія села Кормильче

Село Кормильче  Чемеровецького району,  розташоване на берегах річки Жванчик, притоки річки Дністер.

Віддаль від населеного пункту до обласного центра /м.Хмельницького/ 125 км, а до районного центра /смт.Чемерівці/

19 км і з’єднується з ним шосейною дорогою.

Найближча залізнича станція Кам’янець-Подільський, південно-західної залізниці, знаходиться на віддалі 32 км від села.

Рельєф населеного пункту – широко хвилястий, неоднорідний.

В східній частині села поверхня представлена широ­кими 900-2000 метровими вододілами та вододільними плато з поло­гими та слабоспадистими 1-6 градусів схилами, розчленова­ними неглибокими долинами. В центральній та південній частині села рельєф найбільш розчленований представленим вузькими вододілами із пологими та спадистими (до 10-13 градусів) схилами видовженими в напрямку до річки Жванчик та до балок.

Грунти населеного пункту належать до Чернівецького агрогрунтового району західної підзони Українського лісостепу. Грунтовивірною породою села і полів, що приля­гають до нього, являється ліс. Ця порода рихла, пориста, насичена кальцієм, забезпечує добру дренованість  грунтам.

Населений пункт багатий на корисні копалини, такі, як будівельне каміння, каолінові глини, будівельний пісок, які населення використовує для випалювання цегли і будів­ництва приміщень.

Головне заняття населення - вирощування озимої пшениці, цукрових буряків, гороху, кукурудзи, ячменю, жита. Крім цього розвинуто городництво та садівництво. В колгоспі побудовано електростанцію, водонапірну башню з водопроводом, три артезіанських колодязі, склад мінеральних добрив, ремонтно - технічна майстерня, комбікормові цехи, млин, добротні тваринницькі приміщення.

На території  населеного пункту в далекому минулому існували поселення первісних людей періоду Трипільської і Черняхівської  культур. Пам’ятки даних культур часто зустрічаються на території  та околицях населеного пункту.  Наприклад: знайдено крем’яні проколки, крем’яні сокири, крем’яні ножі, скребачки та інші речі, які відносяться до кам’яного віку. Крім того, знайдено речі, які засвідчують  існування вище зазначених культур таких, як глиняна кераміка. Також було знайдено залізний наконечник від дерев’яної сохи, ножі та ін.. Багато речових пам’яток зберігається в кабінеті історії.

У с. Гусятині, в річці Збруч, у 1343 р. знайдено всесвітньо відому скульптуру Святовида - слов’янського язичницького бога

(ІХ-Х ст.н.е.).

Археологічні дані стверджують давньоруське походження села.

Протягом VІІІ - ІХ ст. на території сучасного села та Хмельницької області проживали уличі та тиверці. За даними літопису, Київські князі Аскольд і Дір у 863 році вели війну з уличами, які не хотіли їм коритися. Лише князю Олегу в 885 році вдалося зламати їх опір. Після смерті Олега уличі повстали проти великокнязівської влади. В 914 році це повстання було придушено, землі уличів підкорені владі Київського князя.

В XI ст. Середня Наддністрянщина, яка з ХІІ ст. відома під назвою Пониззя, входила до Теребовлянського князівства, з 1141 року - до Галицького, а 1199 року вся територія сучасної Хмельниччини ввійшла до Галицько-Волинського князівства. Літописні джерела характеризують Південно-Західну Русь ХІІ-ХІІ ст. як економічно досить розвинутий край.

У 1241 році монголо-татари вторглися на Правобе­режну Україну. Весь край завойовники поділили на округи, на чолі яких стояли отамани, що збирали данину з місцевого населення.

Скориставшись з феодальної роздробленості давньо­руських земель і ославленням їх внаслідок монголо-татарської навали, Литовське князівство у 60-х роках ХІV ст. почало прибирати до рук Поділля. У 1362 році великий князь Литовський Ольгерд, розбивши на Синіх Водах трьох татарських князів, передав Поділля литовським феодалам.

Кожен селянський двір у Литовському князівстві мусив платити натуральні й грошові податки, які накладалися урядом на волость. В останній чверті XIV ст. населення Кам’янець-Подільської волості платило від кожного лану по 20 широких грошів (за один гріш тоді можна було купити пуд жита).

Корінне населення прагнуло будь-що звільнитися з-під влади литовських феодалів. У 1393 році на Поділлі відбулося антифеодальне повстання, в якому брали участь жителі Кам’янця і жителі окружних сіл.

У другій половині ХІV ст. Поділля стає об’єктом експансії Ватикану: 1375 папа Григорій XI видав думу про створення Подільської католицької біскупії  (єпископства) з центром у Кам’янці. Тут з’являються чернечі місіонерські ордени домініканців, францисканців та інших, будуються костьоли. Все це сприяло здійсненню агресивних планів польсько-шляхетської держави щодо Поділля. Сюди ринули польські феодали. У 1404 році польський король Ягайло захопив Кам’янець, але боротьба між литовськими і польськими феодалами за подільські землі тривала ще протягом тридцяти років.

В документах Кормильча (Кормилець, Кормилеці) згадується з ХV століття.

В 1402 році король Ягайло дав львівському  поміщику Георгію, а в 1410 році  Грицьку Кордаєвичу, і тому і іншому, вірогідно, на певний термін, тому, що село це вважалося королівським і належало Кам’янецькому старостві. В 1525 році  король Сигізмунд  І дав Кормильче міській общині Кам’янця в нагороду за ті втрати, які понесли Кам’янецькі поміщики  від заборони користуватися їм лісами навколишніх сіл. Отже, селу понад 6 століть.

В 1647 р король Владислав ІV призначив доходи с.Кормильча на зберігання хлібного магазину і міської артилерії в Кам’янці.

Селяни відбували по два дні панщини на тиждень. Крім того, тяглові і напівтяглові господарства відробляли ще й згінні і шарваркові дні та ряд інших феодальних повинностей. Жінки пряли пряжу, ткали полотно, вирощували город­ні культури.

Внаслідок жорстокої феодальної експлуатації умови життя селян ставали нестерпними. Доведене до відчаю, селянство бралося за зброю, вело нещадну боротьбу проти своїх гнобителів. Коли на Поділлі 1594р. розпочалося антифеодальне повстання під керівництвом Северина Наливай­ка, до нього приєдналися жителі окружних сіл Кам’янецького староства. Селяни і міщани розправлялися з магнатами та шляхтою, оголошували себе вільними. Особливо сколихнув народні маси краю успішний початок визвольної війни українського народу І648-І654 рр. породженої жорстоким феодально-кріпосницьким і національно-релігійним гнобленням.

Біля Кам’янця-Подільського не було сіл, жителі яких би не брали участі в повстанні, особливо енергійно діяли повстан­ці в районі Гусятина, Сатанова.

На початку червня 1652 р українські війська очистили від шляхетських загонів Наддністрянщину, а влітку 1653 – все Поділля. Восени 1653 р військо Б.Хмельницького оточило під Жванцем польсько-шляхетську армію на чолі з королем Л.Казимиром. Лише зрада кримського хана, який виступав на боці козаків, врятувала польське військо від повного розгрому. Влітку 1655 р Поділля вдруге було очищене від шляхетських загонів російсько-українськими військами, очоленими воєводою В.В. Бутурліним і гетьманом Б.Хмельницьким.

З розгортанням визвольної війни серед народних мас Поділлям ширився рух за возз’єднання з Росією. Однак, за Андрусівською угодою (І667р.) Поділля залишилося за Польщею.

В 1771 р році побудовано Свято–Троїцьку церкву на кошти Крузера, кам’янецького  судді. Церква була кам’яна в стінах на 9 ліктів, а верх з трьома куполами, структури великої. 

У другій половині ХVII ст. посилюються напади турецько- татарських орд. У серпні 1672 року трьохсоттисячне турецько- татарське військо султана Магомета ІV ст. захопило Кам’янець- Подільський, а потім усе подільське воєводство. Під тиском Росії Туреччина 22 вересня 1699 року підписала Карловицький трактат, за яким повернула Польщі Поділля. 27-рІчне перебування турків у краї довело його до розорення.

При перших ознаках відродження економіки краю уряд і магнати знову перейшли в наступ та трудові маси. Крім економічного гноблення українське населення зазнавало важких національно- релігійних ужитків. Все це привело до селянсько-гайдамацьких повстань. Селяни Поділля вели боротьбу з експлуататорами й під час Коліївщини І768 р.,  що розгорілася по всій Правобережній Україні.

Наприкінці XVIII ст. посилився народний рух за возз’єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Російської держави. У 1793 році прагнення народних мас здійснились. Правобережна Україна возз’єдналась з Лівобережною. В 1795 р була утворена Подільська губернія з центром у Кам’янці. В цей період часу село Кормильча відноситься до Кам’янецького повіту Лянцкоронської волості.

В Подільській губернії була найвищою на Україні питома вага кріпацького населення - воно становило 59,5 %. Помі­щики вважали селян-кріпаків своєю власністю, майном. Продаж та обмін кріпаків на речі, тварини, програвання в карти, застава майна під позику була звичайним явищем. Панщина доходила до 6 днів на тиждень. Крім того, селяни відбували різні повинності без зарахування в дні панщини: вартування, ремонт будівель, прядіння ниток, біління полотна тощо.

В XVIII ст. Кам’янець, якому належало Кормильче, віддав його в оренду міщанам більш впливовим в міській управі. Орендна плата все збільшувалась, а разом з тим погіршувалось становище селян. Селяни змушені були звернутись зі скаргою до Імператора Олександра, який дозволив у 1809 році с. Кормильчу замість панщини платити Кам’янецькому магістрату 1500 р. Однак селяни не могли  сплачувати постійно кошти, тому  уряд змушений був викупити у міста за 20 тисяч селян,  яким і були роздані всі землі за викуп.

Розклад і криза феодально-кріпосницької системи, яка супроводжувалась посиленням експлуатації селян і зрос­танням злиднів на селі, загострювали класові суперечності, спричинювали наростання антикріпосницького руху. Найбільш яскравим виявом класової боротьби на Поділлі був рух селян, пов’язаний з іменем Устима Кармалюка, видатного керівника цього руху, колишнього кріпака. Рух тривав з 1813 по 1835  рік, у ньому взяло участь близько 20 тис. селян, які вчинили понад 1000 нападів на поміщиків, куркулів, шинкарів і царських урядовців.

Поширення і зміцнення капіталістичних відносин у сільському господарстві, поразка в Кримській війні 1853-56 рр.,  масові селянські заворушення примусили царський уряд звільнити селян згори, не чекаючи поки вони скинуть кріпацтво узвозу.

За реформою 1861р. на Поділлі відповідно з «Місцевим положенням» селянам відводилася для викупу земля, визначена їм інвентарними правилами І847-І848 рр. Та "місцеве положен­ня" надавало поміщикам широкі можливості для пограбування селянства, скорочення селянських наділів і заміни кращих селянських земель гіршими. Всього селяни одержали 681 тис. десятин землі, що становило 38 % загальної кількості, поміщики залишили собі 1 млн. 119 тис. десятин (62 %).

Після оголошення маніфесту селянські виступи охопили Полонську, Новоселиньку (Новоград-Волинський повіт) та Кам’янець-Подільський повіт. З квітня І861 року до cічня І862 року на Хмельниччині відбулося 187 селянських виступів, у яких взяло участь понад 61 тис.чол.

В другі половині ХІХ селі був збудований громадський млин,  а також перед першою світовою війною функціонувала каменоломня (кар’єр).  Інженером тут був Чекарда,  десятником Кшемінський. На цю каменоломню селяни ходили на заробітки, де їх жорстоко експлуатували. Каменоломня належала державі. Ходили селяни на заробітки і в Бессарабію до поміщиків.

У перших роках XX cт. на Поділлі поширюються соціал-демократичні ідеї. На 1900 р. населення в с. Кормильча складає: 756 чоловічого населення і 755 жіночого населення; жителі села займались вирощуванням зернових. (Труды Подольского епархиального историко-статестического комитета. Випуск №9)

Тяжке економічне становище, свавілля поміщиків породжували невдоволення серед селянських мас. Аграрний рух на Поділлі почався в січні 1905 р. масовою порубкою поміщицького лісу, у квітні він охопив понад 110 сіл.

Селяни великими групами йшли на подвір’я економій, вимагаючи підвищення заробітної плати як поденним, так і сезонним робітникам, скасування штрафів, передачі в громадське користування пасовищ, прогонів та водопоїв. Сільськогосподарські робітники добивалися 8-год робочого дня. Мали місце і виступи селян с. Кормильча. Коли до с. Кормильча прийшла звістка про повалення самодержавства, зміцнилися надії селян, що вони матимуть мир і землю. Але буржуазний Тимчасовий уряд не поспішав задовольнити ці вимоги селянства. Відбуваються мітинги протесту проти антинародної політики уряду.

У вересні почались масові революційні виступи селян, які вимагали землі і миру.

У січні  І9І8 року на всій території сучасної Хмельниччини (і в

с. Кормильча) була встановлена Радянська влада.

Але Радянське будівництво перервала навала австро-німецьких інтервентів, розпочалась громадянська війна. Кого тільки не було на території Поділля: і війська Централь­ної Ради, гетьманщини, Петлюрівської Директорії, буржуазно-поміщицької Польщі. В листопаді 1920 року лише в Кам’янецькому повіті в 1922 р. в комнезамах об'єднувалось понад 30,8 тисячі селян. Через комнезами надавалась допомога бідняцьким і середняцьким господарствам (постачання продо­вольства, насіння, лісу тощо).

Під час іноземної інтервенції в 1920 році в населе­ному пункті Кормильча були білополяки, які грабували і вбивали людей. В цей період був вбитий Данчук Бартко і багато інших.

У зміцненні Радянської влади на Поділлі велику роль відіграли рішення X з’їзду партії і введення нової економічної політики. Створились комітети незаможних селян, що були міцною опорою партійних осередків на селі. Першим головою комнезаму села Кормильча був безземельний селянин Гудима Іван Васильович.

Делегати від Кам’янець-Подільського повіту разом з делегатами інших повітів губернії внесли пропозиції включити до порядку денного ІІІ з’їзду Рад Поділля (грудень 1922 р.) питання про утво­рення СРСР. Після затвердження Всесоюзним з’їздом Рад Декларації і договору про утворення СРСР та обрання Центрального Виконавчого Комітету СРСР, збори і мітинги схвалили ці рішення.

Зростали ряди губернської комсомольської організації. У грудні 1922 році  вона об'єднувала 1631 члена і 769 кандидатів у члени КСМУ, а в 1930 р. в Кам’янецькому, Проскурівському і Шепетівському округах налічувалося близько 17,5 тис. комсомольців.

 

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь