Вічна пам’ять та слава Герою!
Скільки б часу не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з війни. Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов відірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Люди вважають, що падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Олександра Дороша спалахнула у височині, яскраво горіла його добрими вчинками, гідними подвигами і погасла…
Сьогодні минає друга річниця загибелі нашого земляка Олександра Дороша. Народився Герой 19 листопада 1980 року у селі Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області.
З 1987 по 1998 рік навчався в Почапинецькій школі. У 2002 році закінчив Борщівський агротехнічний коледж та отримав спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель», кваліфікація техніка-будівельника, працював за спеціальністю. У квітні 2023 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу в Національній Гвардії України на посаді навідник-оператор 3-го взводу оперативного призначення.
6 вересня 2023 року внаслідок отримання поранень, несумісних з життям, Олександр загинув на околиці населеного пункту Роботине Пологівського району Запоріжської області.
Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, їх імена назавжди будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності. Глибокі співчуття родині та близьким Героя. Він був мужнім воїном, вчинки якого будуть закарбовані в пам’яті цілих поколінь.
Вічна пам’ять і слава українському воїну Олександру Дорошу.
