Історія села Ямпільчик

Ямпільчик в історичних документах згадується на початку XVIII століття. Церква була вже у XVIII столітті. До 1776 року церква дерев'яна, трикупольна. У 1847 - 1857 рр. на кошти парафіян побудована кам'яна церква з дзвіницею. Освячена на честь Іоанна Богослава. У 1887 році купол і стіни дзвіниці замінені новими. На дзвіниці було 5 дзвонів. Два з них від 1741 і 1773 рр.

Цікава історія походження назви села. Сподобавши дане місце, першопоселенець Ян Пулька заснував у лісі хутір і пасіку. Пізніше хутір переріс в чимале село. З того часу і пішла в дещо видозміненій формі назва села Ян Пулька - Ямпільчик.

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Кам'янецький повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Чемеровецький район

Церква св.Іоана Богослова
Храм засновано: 1741 р.
Коментар: Церква св.Іоанна Богослова збудована в 1847 - 1857 рр. - кам'яна. В 1870 р. до церкви добудували дзвіницю, влаштували іконостас. В 1889 р. купол та стіни дзвіниці розібрані й замінені новими. Були дзвони з датами 1741 р. (два), 1773, 1788, 1878 рр.

Церква св.Михаїла
Храм засновано: 1741 р.
Коментар: Церква св.Михайла була в 18 ст. - дерев'яна триверха. Нова церква побудована в 1776 - 1790 рр.

Село Ямпільчик в трьох верстах від Чемеровець до сходу, в 36 верстах від Кам'янця Подільського, на рівному місці. Це село появилось на початку XVII ст. (в більш ранніх документах село не спостерігається). Народний переказ говорить, що село заховане в лісі, і перший поселенець, що мав тут хутір і пасіку, називався Ян Пулька. Від цього пішла назва села.

В минулому столітті Ямпільчик належав Сіліцькому (1730), Маріані Потоцькій, в дівоцтві Огінській (біля 1759), вона в 1793 р., не бажаючи залишатися під російською владою, продає маєток Ленінському (в 1820 р. в його володінні було тут 238 селян). Після смерті останнього маєток перейшов до його намісників. Тут нараховується 133 двори, 716 жителів, церква.

В роки революційного піднесення (1910 рік) революційний дух в село внесли жителі села Миколаєв Семен та Коваль Олексій, які були червоноармійцями. Вони доставляли в село революційну літературу і розповсюджували її серед молоді.

Радісно зустріли жителі села звістку про Велику жовтневу соціалістичну революцію, яку приніс в село Бойко Іван. На початку 1918 року в селі було обрано голову села Боднара Гриця. Також була в селі хата читальня, якою завідувала Панасик Євдокія.

В 1921 році малоземельним селянам вперше поділено присадибні земельні ділянки під забудову.

В 1931 році тут організувався колгосп під назвою "Нове життя". Землю обробляли колгоспники в основному вручну, а орали плугами. В колгоспі тоді нараховувалось 125 коней. А коли настав 1933 рік, то в колгоспі появився трактор. На ньому працювали три чоловіки в три зміни.

Першу школу було відкрито в 1888 році, в якій навчалось 12 учнів селян. З того часу школа почала зростати своїм контингентом і вже на 1905 рік нараховувалось 22 учні.

Мирна праця жителів с. Ямпільчик і всього народу була перервана нападом німецько-фашистських загарбників. Фашисти захопили село в вересні 1941 року. Близько трьох років господарювали тут варвари. Вони знищили багато будівель колгоспу, засмітили поля, завдали великих збитків.

Близько 55 юнаків і дівчат насильно вигнали на каторжні роботи в Німеччину. Багато односельчан добровільно пішли на фронт. Багато жителів села і не повернулися до рідної домівки. Всього 84 односельчани. Село було визволено Червоною армією 27 березня 1944 року.
Після визволення села від німецьких загарбників колгоспники почали активно відбудовувати своє господарство. Особливу роль у відбудові відіграли жінки. За короткий срок було відбудовано колгоспні споруди, відремонтовано сільськогосподарські машини, інвентар.
В 1950 році було проведено укрупнення двох колгоспів (села Чемерівці і села Ямпільчик), об'єднаний колгосп отримав ім'я Жданова. Земельні площі колгоспу збільшилися до 2350 га. Укрупнення колгоспу дало можливість вперше ширше використовувати потужну техніку, покращувалось багатогалузеве господарство.

В 1970 році було ще одне укрупнення. З'єднані колгоспи імені Жданова і "Україна"