Пам’ятаємо. Третя річниця загибелі військовослужбовця
Три роки… Саме стільки часу минуло від того скорботного дня, коли наша громада отримала болючу звістку — у бою за Україну загинув наш земляк, справжній патріот, воїн — Зозуля Євген Анатолійович.
Зозуля Євген Анатолійович народився 31 березня 1992 року в м.Євпаторія (Крим). Проживав у с.Степанівка, навчався в Степанівському навчально- виховному об’єднанні Чемеровецького району Хмельницької області, яке закінчив в 2007 році, навчався в Кам’янець-Подільському професійно-художньому ліцеї по спеціальності муляр-штукатур.
Строкову службу проходив в період з 11.06.2011 року по 12.04.2012 року військове звання «матрос» на посаді старшого розвідника.
Після звільнення з лав Збройних Сил України прийнятий на військовий облік в Чемеровецький військовий комісаріат.
Євген – активний, скромний, товариський, готовий завжди прийти на допомогу у будь-який час. Через такі якості у нього було багато друзів, користувався повагою та авторитетом серед однолітків та жителів села, багато працював, був справжнім майстром своєї справи.
28 березня 2022 року після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, був призваний на військову службу по мобілізації на посаду старшого механіка-гранатометника.
1 березня 2023 року за свободу і незалежність України , будучи вірним військовій присязі, мужньо виконуючи почесний обов’язок перед своїм народом і державою в ім’я мирного майбутнього нашої держави від вогнепального поранення в смт. Райське Краматорського району Донецької області, загинув Зозуля Євген Анатолійович.
Його смерть — це невимовна втрата для родини, для тих, хто знав і цінував його як добру, щиру людину. Це втрата для української армії, яка втратила гідного Захисника. Але разом з болем ми відчуваємо гордість. За те, що мали змогу знати такого Героя. За те, що саме такі люди захищають нашу країну. У третю річницю ми знову і знову згадуємо його усмішку, доброту, мужність. І хочеться сказати головне — ми пам’ятаємо. Щодня, щохвилини. Пам’ятаємо, за що він боровся. І будемо гідні цієї пам’яті.
Висловлюємо щирі співчуття рідним Зозулі Євгена Анатолійовича. Ваша втрата — це спільний біль усієї громади.
Світла пам’ять та вічна слава Захиснику України!
