На небеса ідуть найкращі сини…
Час неможливо зупинити, але він не зітре з нашої пам'яті імена Героїв сьогодення – земляків, які віддали життя у війні за Україну.
Сьогодні, 15 квітня, минає друга річниця з дня загибелі Захисника України, одного з її найкращих синів, воїна Чопяка Вадима Григоровича, який поклав життя, захищаючи свою Батьківщину.Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти пліч-о-пліч із побратимами, не боячись за своє життя, рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни, так, як це робив Вадим! Він назавжди залишиться в серці кожного, як приклад патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та безмежної любові до України.
Народився Вадим Григорович 22.07.1985 року в селі Красноставці. Навчався у місцевій школі. Після закінчення працював на різних роботах: у колгоспі, будівельником. Був одружений, мав доньку. Проживав з батьками в рідному селі.
13.02.2023 року Вадим Чопяк був призваний до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив військову службу в місті Старокостянтинів. Згодом був переведений на Запорізький напрямок, продовжив обороняти країну від ненависного ворога поблизу села Вищетарасівка. Стрілець одного з стрілецьких відділень стрілецької роти Чопяк Вадим Григорович далі воював на Покровському напрямку, неподалік населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області. 15.04.2024 року Вадим Чопяк зник безвісти.
Згодом на Чемеровеччину, у родину земляка-Героя прийшло сумне сповіщення, що солдат Чопяк Вадим Григорович визнаний загиблим 15.04.2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини.
Наші найщиріші співчуття рідним та близьким з приводу великої втрати…
Вадим Чопяк сповна виконав свій військовий обов'язок. Він своїм життям пожертвував заради майбутнього України.
Світла пам'ять воїну Вадиму…
Герої не вмирають!
Слава Україні! Героям Слава!
