Третя річниця з дня загибелі Вадима Лиськова
Сьогодні, 5 травня, минає три роки, як серце нашого земляка, мужнього захисника - Вадима Олександровича Лиськова перестало битися, але його ім’я навіки вкарбоване в історію нашої свободи золотими літерами мужності.
Кожен наш світанок, кожен спокійний подих у вільній Україні — це неоціненний дар, оплачений найвищою ціною — життям таких синів, як Вадим.
Народився Вадим 25.01.1984 року в селі Красноставці Чемеровецького району Хмельницької області. Після закінчення Красноставської ЗОШ І-ІІІ ст, вступив в Тернопільський національний економічний університет. Працював на різних роботах. Був справжнім сином свого краю — відданим, чесним, завжди готовим прийти на допомогу.
В січні 2023 року був мобілізований у Збройні Сили України. Проходив службу в районі Первомайська, де під час виконання бойового завдання від кулі снайпера загинув у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність.
Наш Захисник назавжди залишиться жити в серцях мешканців громади, як приклад патріотизму, незламності духу і самопожертви заради майбутнього України.
Низький уклін та вічна пам’ять Воїну, який до останнього подиху захищав право кожного громадянина нашої держави жити у вільній Україні!
