Три роки невимовного болю і вічної шани.
Сьогодні, 28 травня, минають треті роковини з дня, коли пішов у вічність наш мужній земляк, патріот і захисник — Боднарчук Микола Петрович. Уродженець села Драганівка, він був людиною з великим серцем і незламною волею.
Його життєвий шлях — це історія про щиру любов до рідної землі. Хлопець із багатодітної родини, роботящий, щирий і безвідмовний, він ніколи не ховався від труднощів. Але коли ворог прийшов на поріг нашого спільного дому, Микола без вагань обрав шлях Воїна.
З 2014 року приймав безпосередню участь в АТО/ООС на Луганщині та Донеччині. Його мужності та стійкості дивувалися навіть досвідчені побратими. Повномасштабне вторгнення він зустрів як командир відділення, начальник радіостанції, тримаючи оборону на найважчих напрямках.
Він вистояв під ворожими обстрілами, але жорстока хвороба підірвала здоров'я захисника. Квітень 2023 року приніс демобілізацію, довгі місяці лікування та надію... яка, на жаль, згасла. Його серце зупинилося, але подвиг — безсмертний.
Микола Петрович міг зробити ще стільки добра для своєї родини, громади та всієї України. Натомість він віддав найдорожче — своє життя, аби ми жили під синьо-жовтим прапором.
Низький уклін і найглибші співчуття рідним і близьким Миколи. Жодні слова не загоять цю рану.
Нехай душа нашого відважного Воїна знайде вічний спокій у Царстві Небеснім.
Вічна пам’ять і слава Герою
