Нестерпний біль втрати.
Його не можна загасити. Так само не можна загасити полум’я живої людської пам’яті, бо вона не підвладна часу. І вічно житимуть наші Герої, бо ми пам’ятаємо про них. Вони для нас – Воїни світла.
Сьогодні ми згадуємо одного з когорти небесної варти – нашого земляка ВАЛІЦЬКОГО Віктора Миколайовича, життя якого обірвалося 25 квітня 2022 року у запеклому бою з ворогом.
Народився Віктор Миколайович 29 липня 1984 року у селі Кормильча Чемеровецького району Хмельницької області. Навчався у Кочубіївській загально-освітній школі Чемеровецького району Хмельницької області.
Був призваний на строкову службу в армії. Після повернення з служби у 2004-2005 роках працював в Приватному підприємстві «Кочубіївське» водієм та охоронцем. У цей час Віктор одружився, в сім'ї народилось двоє синів.
У 2015-2016 роках брав участь в АТО. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну був мобілізований.
25 квітня 2022 року отримав ушкодження внаслідок військових дій несумісні з життям.
Мужній воїн героїчно захищав рідну Україну, а значить – кожного з нас. Наші щирі співчуття рідним і близьким Віктора. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані. Вічна пам’ять полеглим Героям України! Ми не маємо права забути їх імена.Слава Україні! Слава Героям!
