ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Рішення № 12-12/2017 від 05 жовтня 2017 року "Про внесення змін до рішення восьмої сесії VІІ скликання Чемеровецької селищної ради «Про місцеві податки і збори на території Чемеровецької селищної ради на 2018 рік» від 27.06.2017 року № 1-8/2017"

Рахунки для сплати податків

Увага! Внесено зміни до Положення про форму і зміст

розрахункових документів

Чемеровецьке відділення Кам’янець-Подільської ОДПІ вертає увагу керівників органів місцевого самоврядування та керівників суб'єктів господарювання, що наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за №293/31745 (далі - Наказ № 288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі – Положення № 13).

Зазначені зміни внесено з метою приведення норм Положення №13 у відповідність до вимог Податкового кодексу України та Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Так, Законом України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) внесено зміни до п. 11 ст. З Закону №265 щодо обов'язку суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, Законом №1791 було внесено зміни до п. 6 ст. 17 Закону №265, якими передбачено застосування до вказаних суб'єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Враховуючи викладене, підпунктами 1) і 2) п.1 Наказу №288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи II та III до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством)».

Також зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів.

Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення №13.

Наказ №288 набрав чинність з дня опублікування - 06.04.2018 року.

Внесення Наказом №288 змін до Положення № 13 забезпечує умови для виконання суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства щодо зазначення у розрахункових документах, які друкуються реєстраторами розрахункових операцій, кодів товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.

Звертаємо особливу увагу керівників органів місцевого самоврядування та керівників суб'єктів господарювання, що від виконання суб'єктами господарювання приписів чинного законодавства щодо зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД у касових чеках реєстраторів розрахункових операцій напряму залежить зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію країни пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?

Чемеровецьке відділення Кам’янець-Подільської ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств (далі – платник податку), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням положення пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Завершується кампанія Декларування-2018

З початку поточного року, як завжди, стартувала кампанія декларування доходів громадянами-фізичними особами, які протягом попереднього, тобто 2017 року, отримували доходи, які не були оподатковані.

Кампанія декларування завершується 02 травня 2018 року. Тож в останні дні, що залишилися до завершення декларування, хочеться нагадати всім громадянам про конституційний обов’язок, який передбачено 67-ю статтею Конституції України, а саме:

«Кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни подають до податкових інспекцій за податковою адресою (місцем реєстрації) декларацію про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому чинним законодавством».

Погодьтесь, це вагомий внесок в розвиток нашого краю, в нелегкий час світових економічних негараздів, які, звичайно, впливають на економічний розвиток країни.

Ми впевнені, щорічне декларування доходів стане Вашим свідомим громадянським обов’язком.

Добровільно декларуємо доходи – вчасно сплачуємо податок

Декларант зобов’язаний самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену ним у поданій декларації, до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст.179 Податкового кодексу України) (далі - ПКУ).

Якщо після перевірки даних, зазначених у декларації, контролюючим органом буде донарахована сума податку на доходи фізичних осіб, то платник податку зобов’язаний буде сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Сума податку на доходи фізичних осіб і в першому, і в другому випадках сплачується фізичною особою за своєю податковою адресою (пп. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ). Податковою адресою вважається місце проживання фізичної особи, за яким ця особа перебуває на обліку в органі податкової служби як платник податку на доходи фізичних осіб (п.45.1 ст.45 ПКУ).

Звертаємо увагу декларантів, що за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання протягом вказаних строків, платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах (ст.126 ПКУ):

10% погашеної суми податкового боргу - за прострочення до 30 календарних днів включно;
20% погашеної суми податкового боргу - за прострочення більше 30 календарних днів.

Крім того, доведеться ще сплатити і пеню, яка нараховується на суму податкового боргу за кожний календарний день прострочення з розрахунку 100% річної суми Національного банку України.

Внесено зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок

Чемеровецьке відділення Кам’янець-Подільської ОДПІ інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 №240 (далі – Постанова №240) внесено зміни до пункту 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок). Цей Порядок визначає механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок.

Під час зустрічної звірки:

- здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

- забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п.39.5.2.13 п.п.39.5.2 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України.

Постанову №240 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-punk

Податковий розрахунок за формою №1ДФ – подають податкові агенти

до 9 травня 2018р.

Чемеровецьке відділення Кам’янець-Подільська ОДПІ нагадує, що підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Якщо дані, зокрема, камеральної перевірки свідчать про подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, з недостовірними відомостями або з помилками, до податкового агента застосовуються наступні штрафні (фінансові) санкції.

Отже, згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.

Дотримуватись закону в своїх інтересах

Встановлення партнерських відносин в атмосфері довіри та поваги між податковою службою і платниками податків – найголовніше завдання сьогодення. Як же допомогти тим громадянам, які через своє скрутне становище змушені отримувати зарплату в «конвертах». Що їм потрібно робити, щоб змусити свого роботодавця платити гідну офіційну заробітну плату?

В першу чергу, найманий працівник повинен звернутися з письмовою заявою до працедавця з вимогою укласти трудовий договір і внести дані про прийняття на роботу у трудову книжку.

Саме цей документ гарантує трудовий стаж та соціальні гарантії працівнику, захищає кожну із сторін договору, поєднує права з обов’язками.

Пам’ятайте, що пенсію Ви матимете тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Найманому працівнику необхідно зайняти чітку громадянську позицію і наполягати на виплаті заробітної плати з дотриманням вимог чинного законодавства, а про факти виплати заробітної плати у «конвертах» своєчасно повідомляти до контролюючих органів.

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину: чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Чемеровецьке відділення Кам’янець-Подільської ОДПІ звертає увагу, що згідно з п.19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями (далі – Перелік), розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: як сплатити податок на нерухомість?

Чемеровецьке відділення Кам’янець-Подільської ОДПІ доводить до відома платників, що згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини

Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини.

Відповідно до ст. 1302 глави 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1307 ЦКУ на майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

Згідно зі ст. 334 глави 24 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.

Відповідно до ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації.

Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень глави 89 ЦКУ, якою визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема, внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.23).

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП.

Відповідно до Порядку повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється, в тому числі, на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10), поданого платником відповідно до розділу VIII Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об'єкта оподаткування.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою N20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Які суб’єкти господарювання та у яких випадках не повинні подавати повідомлення за ф.№20-ОПП?

Повідомлення за ф.№20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням. Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП.

Чи подає суб'єкт господарювання – власник нерухомого майна повідомлення за ф. №20-ОПП у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів)?

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів), які розташовані за одним місцезнаходженням, у повідомленні за ф. №20-ОПП відображає їх у вигляді одного об’єкта оподаткування. Якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно показувати як окремі об’єкти оподаткування.

Як суб’єкту господарювання здійснити самостійне виправлення помилок у повідомленні за ф. №20-ОПП?

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (п. 8.5 розд. VIII Порядку).

Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за ф. №20-ОПП він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДФС за основним місцем обліку.

При заповненні повідомлення за ф. №20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.

Чи потрібно подавати повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.

Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, то платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних. При цьому у разі, якщо такі зміни підлягають державній реєстрації, то початком перебігу 10-денного строку є дата державної реєстрації змін.

Який порядок заповнення розділу 3 повідомлення за ф. №20-ОПП?

Відомості про об’єкти оподаткування платника податків у повідомленні за формою № 20-ОПП (розд. 3) заповнюються наступним чином:

- при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

- при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

- Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

- 1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

- 3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

- 6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному - зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному веб-сайті ДФС та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: будується / готується до введення в експлуатацію; експлуатується; тимчасово не експлуатується; здається в оренду; орендується; не придатний до експлуатації; об’єкт відчужений / повернутий власнику; зміна призначення / перепрофілювання.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: право власності; право володіння; право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування; право довгострокового користування або оренди; право короткострокового користування, оренди або найму; іпотека; довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1 ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).

В які терміни подається повідомлення за ф. № 20-ОПП та з якої дати визначається 10 – денний строк для подання повідомлення: дати державної реєстрації (взяття на облік) юридичної особи, фізичної особи-підприємця, або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди (тощо) або іншої дати?

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Яким чином вносити зміни щодо ідентифікатора об’єкта оподаткування по об’єктах, про які було подано повідомлення за ф. № 20-ОПП до набрання чинності наказом Мінфіну від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», у тому числі у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування?

При першому наданні повідомлення за формою №20-ОПП зазначаються всі об’єкти оподаткування. При наступному поданні повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбувається хоча б одна із зазначених змін.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП - це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад: для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001– внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Підпунктом 1 п. 4 наказу Мінфіну від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» установлено, що платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний ДФС, в приватній частині Електронного кабінету платника.

У разі необхідності зміни ідентифікатора об’єкта оподаткування платник податків може подати до контролюючого органу зміни про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування подається двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування.

Яка передбачена відповідальність за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням?

Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.